Герої. Жуківський ліс. 1947 рік

23 січня 1947 року в Жуківському лісі на Бережанщині загинули четверо незламних людей. У нерівному бою з московськими окупантами полягли Микола Арсенич — відомий також як Михайло, Арсен, Березовський, Григір, Дем’ян, Максим, Микола — засновник військової контррозвідки ОУН, єдиний генерал безпеки УПА, його дружина, охоронець та зв’язкова Центрального Проводу ОУН і Романа Шухевича Марія Римик (Наталка, Маруся, Марія).

Через надзвичайно високий рівень конспірації відомості про Марію Римик тривалий час залишалися обмеженими. Вона входила до найвужчого кола довірених осіб Проводу та підтримувала зв’язки з керівництвом СБ ОУН, зокрема з Миколою Арсеничем і Григорієм Пришляком.

У виданні «Чортківська округа. Історико-мемуарний збірник. Чортків, Копичинці, Борщів, Заліщики», виданому ветеранами підпілля в еміграції, Марію Римик офіційно вшановано серед колишніх учнів Чортківської гімназії як одну з тих, хто загинув як воїн УПА в нерівних боях проти московського окупанта.

Микола Арсенич був одним із найкращих конспіраторів ОУН. Під його керівництвом розпочалося створення та розбудова ефективної мережі територіальних органів СБ ОУН, а також відбулася розробка й удосконалення форм і методів розвідувальної та контррозвідувальної діяльності.

Завдяки Арсеничу СБ ОУН стала ключовим інструментом виживання українського визвольного руху й під його проводом залишалася боєздатною навіть за умов масштабних ворожих операцій. Мережа СБ мала струнку побудову та діяла практично незалежно від інших ланок підпілля, здійснюючи контррозвідувальне забезпечення конспіративних ліній зв’язку.

У 1946 році рішенням Української головної визвольної ради Миколу Арсенича нагороджено Золотим Хрестом Заслуги УПА.